Чому чухається кіт: найпоширеніші причини

Поділитися У


Неважко зрозуміти, що  котик відчуває свербіж, якщо він чухається звичним для нас способом, - щосили шкребе себе задньою лапою за вухом. Але ознакою свербежу є цілий ряд інших симптомів: тертя об предмети, тремтіння шкіри спини, "вигризання" пучків шерсті, надмірне самовилизування. Поступово тварина втрачає шерсть, а на тілі утворюються безшерсті ділянки – алопеції. Такі облисіння називаються самоіндукованими алопеціями, тобто "самозаподіяними". Вони нерідко хибно  приймаються за симптоми гормональних порушень.

При самоіндукованних алопеціях волосся просто ламається при вилизуванні і, якщо Ви візьмете звичайне збільшувальне скло і розглянете  шкіру на безволосих ділянках у близькості, то зможете побачити, що волосинки насправді там є, але вони дуже короткі і без збільшення не помітні. Кінчики такого волосся будуть обламані та розщеплені, що свідчитиме про його травмування, натомість як здорове волосся буде гострокінечним.

Паразитарні  хвороби та алергія є найпоширенішими причинами свербежу. Дуже рідко  може виникати психогенний свербіж, а також свербіж внаслідок деяких інфекційних та аутоімунних хвороб.


Отодектоз або "вушний кліщ" зустрічається доволі часто. Зазвичай зараження відбувається при  контакті з хворою твариною або з предметами догляду і побуту. Найчастішим симптомом є свербіж у ділянці голови та вух, і його наслідки - подряпини, залисини. У слухових каналах можна побачити скопичення коричневих сухих виділень. Кліщі отодектеси здатні паразитувати також і поза межами слухових каналів - на голові, а також на кінцівках і між пальцями. Для діагностики використовують мікроскопію виділень  зі слухових каналів, де знаходять самого збудника і його яйця. Незважаючи на характерну клінічну картину, діагностику проводити все ж таки необхідно, адже з такими ж симптомами може протікати і отит, викликаний  іншими причинами.

Для лікування застосовують протипаразитарні засоби у вигляді крапель на холку, наприклад, Адвокат®. Особливо важливо лікувати усіх котів в оселі.


 Нотоедроз

  Це заразна хвороба, що  викликається свербіжними мікроскопічними кліщами – Notoedres cati. Свербіж, як правило, дуже виражений. На початку хвороби, особливо у кошенят, разом із свербежем можна спостерігати облисіння на вухах, кінцівках, нижній частині тулуба. З’являється висип на вушних раковинах, далі він розповсюджується на морду, шию.  Згодом через вилизування та звичку спати «калачиком» висип переходить ще й на кінцівки, пах. Шкіра потовщується, з’являється щільний струп, ерозії та виразки.

Діагноз встановлюється шляхом мікроскопічного дослідження зішкрібів шкіри. Важливо лікувати усіх котів, що контактують із хворим. Вибір засобів лікування та тривалість їх застосування такі ж, як і при отодектозі.


Хейлетієльоз

 Кліщ хейлієтієла - ще один паразит, що може стати причиною свербежу, але не завжди! Дорослі коти можуть бути безсимптомними носіями, а ось молоді тварини, як правило, хворіють з вираженими ознаками. Окрім свербежу можна спостерігати ще й багато лупи (ця хвороба навіть має «народну» назву –«блукаюча лупа»). Зараження відбувається від хворих котів, кролів або собак і навпаки. Тому при виявленні цих паразитів обов’язковій обробці підлягають усі тварини, що живуть разом. Для діагностики проводять дослідження вищипів шерсті або ж відбитків зі шкіри та шерсті, зроблених за допомогою клейкої стрічки. 


Демодекоз

У котів є два види демодекозу – Demodex cati та Demodex gatoi. Перший паразитує у волосяних фолікулах, тому основним симптомом  є алопеції, він не викликає свербіж та не є заразним. А от  Demodex gatoi живе у поверхневих шарах шкіри, є заразним і викликає дуже сильний свербіж. Щодо діагностики Demodex gatoi, то тут є свої труднощі, бо при самовилизуванні через свербіж   коти «видаляють» його разом з верхнім шаром епітелію  і  знайти його в  зішкрібах шкіри дуже важко. Деколи навіть для діагностики  використовують аналіз калу, бо демодекси  не розчиняються у шлунково-кишковому тракті кота при ковтанні. У нашій країні Demodex gatoi не дуже поширений, але його  слід виключати пробним лікуванням через неточність діагностики.


 Педикульоз

Котячий волосоїд - Felicola subrostrata теж викликає свербіж, але слабо виражений. У хворої тварини  можна помітити лусочки, тьмяну шерсть. Як правило, місця паразитування – голова, повіки, вушні раковини, пах та спина. Цих паразитів можна помітити навіть неозброєним оком або за допомогою збільшувального скла. Також для діагностики використовують мікроскопію відбитку, взятого за допомогою клейкої стрічки, та досліджують його під мікроскопом, знаходячи паразитів та їх яйця. 

Блохи

Блохи

Блохи надзвичайно часта причина свербежу у котів, але слід розрізняти блошину інвазію та блошиний алергічний дерматит (БАД), або як його ще називають гіперчутливість до укусів бліх, котрий є найчастішим видом алергії.

 При блошиному алергічному дерматиті достатньо одного укусу блохи, щоб свербіж переслідував тварину впродовж декількох тижнів. При цьому бліх на тварині зустріти досить складно, бо при інтенсивному самовилизуванні через сильний свербіж блохи та їх екскременти «прибираються» з поверхні шкіри. Тому у більшості випадків тест з мокрим папером у таких тварин буде негативним. Окрім свербежу, при алергії можуть виникати такі симптоми як індолентні виразки на губах, еозинофільні бляшки та гранульоми, міліарний дерматит.

При підозрі на БАД проводять більш інтенсивні обробки, застосовуючи спот-он засоби в режимі 1 раз кожні 2-3 тижні протягом 2 місяців, потім щомісячно постійно. Для боротьби з БАД у котів використовують Адвантейдж® або Адвокат®. Спреї або нашийники можуть застосовуватись як додаткові засоби. Обов’язково проводять обробку помешкання.

Харчова алергія становить незначну частку від загальної кількості алергій у кішок.. Для виключення харчової алергії використовують виключаючу дієту. Це діагностична дієта і базується вона на використанні одного нового для тварини джерела білку та одного одного нового джерела вуглеводів протягом 8 тижнів (тобто таких продуктів, що раніше тварина не їла). Якщо протягом 8 тижнів тварині на дієті стало краще, треба перевірити чи пов'язано це зі зміною корму, тому проводять харчову провокацію - повертають тварину на попередній раціон, якщо покращення пов'язано дійсно з дієтою, то і при поверненні на минулий раціон свербіж знову відновиться, а при повторному поверненні на дієту зникне.

Якщо ж стан на дієті не покращується, то ставлять діагноз атопічний дерматит. Алергенами у випадку нехарчової алергії, як правило, є пилок рослин, кліщ домашнього пилу,  плісняві гриби і інші компоненти оточуючого середовища. Для контролю атопічного дерматиту потрібно застосовувати лікарські засоби - кортикостероїди.

Психогенний свербіж зустрічається нечасто і має свої складнощі діагностики, бо нема спеціальних аналізів, що підтверджують або виключають його причини.  Втім, є спеціальні тести для оцінювання "благополуччя" кішок. Неправильне утримання котів і незабезпечення їх базових потреб може призводити до стресу і, як наслідок, виникнення психогенного свербежу.


Адвантейдж, Адвокат, Elanco та діагональний логотип є торговельними марками Elanco або її афілійованих осiб © 2022 Elanco та її афілійованi особи. PM-UA-22-0177.

Поділитися У